ВСЛУХА́ННЯ (УСЛУХА́ННЯ)
ВСЛУХА́ННЯ (УСЛУХА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вслуха́тися. Гуде тонко зуммер. Уривчаста річ, Вслухання у голос полків і дивізій (Бажан, Роки, 1957, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 767.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВСЛУ́ХАТИСЯ →← ВСЛУГО́ВУВАТИ, ВСЛУГУВА́ТИ, ВСЛУЖИ́ТИ, ВСЛУ́ЖЛИВИЙ